Етикетки на харчових продуктах: інформація про харчову цінність та склад

Інформація на етикетках харчових продуктів допомагає нам робити вибір на користь здорової та безпечної їжі. Але через велику кількість такої інформації покупець може бути введений в оману. Розповідаємо, як читати етикетки та визначати, наскільки продукт корисний для здоров'я.

Етикетки на харчових продуктах та інформація про харчову цінність: що це і де знаходиться

Етикетки присутні на всіх харчових продуктах, за винятком продуктів у дуже дрібній фасовці та таких свіжих продуктів, як фрукти, овочі, місцева випічка або органічна їжа.

На етикетках зазначено склад продуктів — інгредієнти та добавки. Вони містять інформацію про харчову цінність продуктів, інструкції щодо їх зберігання, а також найменування виробника.

Інформація про харчову цінність (NIP) є частиною етикетки харчових продуктів. Це відомості про склад продукту та масову частку інгредієнтів.

Купуючи продукти в пакуванні, зверніть увагу на його зворотний бік. Там ви повинні побачити поле із заголовком «Харчова цінність». Під заголовком розміщується така інформація:

розмір порції
енергетична цінність
білки
жири
вуглеводи
цукор
харчові волокна
натрій.

Інформація про харчову цінність на етикетках допомагає зрозуміти, наскільки продукт корисний. Але майте на увазі, що деякі з найкорисніших продуктів можуть продаватися без етикеток: свіжі фрукти та овочі, цілозерновий хліб, горіхи, сочевиця, боби, свіже м'ясо та риба.

Інгредієнти, що вказуються на етикетках

Виробники харчових продуктів повинні достовірно вказувати склад продукції на етикетках.

На етикетці можуть бути вказані ті інгредієнти, які містяться в харчовому продукті. Наприклад, у полуничному йогурті має бути полуниця.

На етикетці також має бути зазначена масова частка інгредієнтів, що містяться у продукті. Цю інформацію слід шукати у списку інгредієнтів, вона буде виражена у відсотках – наприклад: «полуниця (20%)».

Усі інгредієнти повинні бути перераховані за зменшенням їхньої масової частки, у тому числі вода. Інгредієнт, зазначений першим, є у найбільшій кількості. Якщо першим у списку вказаний цукор, це основний інгредієнт, і перед вами — продукт з високим вмістом цукру. Інгредієнт, вказаний останнім, є у найменшій кількості.

Інформація про харчову цінність

На пакуванні продуктів харчування мають бути зазначені сім компонентів: енергетична цінність (кілоджоулі), вміст білків, жирів, у тому числі насичених, вуглеводів, цукру та натрію. Виробники на свій розсуд можуть включати інформацію і про інші складові, наприклад, клітковину та кальцій.

Порівнюючи інформацію про харчову цінність різних харчових продуктів, ви зможете вибрати найбільш корисний для здоров'я варіант. Для цього просто вивчіть етикетки на предмет того, в яких продуктах менше насичених жирів, натрію та цукру та більше клітковини.

Коли ви порівнюєте два продукти, звертайте увагу на вміст різних речовин у 100 г продукту, а не в порції. Так вам буде простіше оцінити вміст однієї та тієї ж речовини у різних продуктах.

На що слід звертати увагу під час читання етикетки: калорійність, жир, цукор та сіль

Енергетична цінність
Енергетична цінність вказана у кілоджоулях (кДж). Жири, білки та вуглеводи забезпечують організм енергією, необхідною для функціонування та життєдіяльності. Порівнюючи схожі продукти нижча калорійність зазвичай означає, що продукт містить меншу кількість жиру або цукру, що для більшості людей більш переважно.

Приховані жир, цукор і сіль
Виробники можуть вказувати жир, цукор або сіль, що міститься в продукті, під різними назвами. Тобто ці компоненти їжі можуть виявитися «прихованими» у списку інгредієнтів. Але як би вони не називалися, продукти з високим вмістом жиру, цукру та солі зазвичай менш корисні.

Жири можуть бути зазначені як яловичий жир, вершкове масло, кондитерський жир, кокосова або пальмова олія, вершки, сало, шпик, майонез, сметана, рослинні олії та жири, гідрогенізовані олії, цільне сухе молоко, моно-, ди- та тригліцериди.

Для цукру можуть використовуватися такі назви: коричневий цукор, кукурудзяний сироп, декстроза, дисахариди, фруктоза, глюкоза, світла патока, мед, концентрат фруктового соку, фруктовий сироп, лактоза, солод, мальтоза, маніт, кленовий сироп, патока, моносахариди, сирець, сорбітол чи ксиліт.

Сіль є у складі таких компонентів: розпушувач, підсилювач смаку, мелене насіння селери з сіллю, сіль з часником, натрій, м'ясний або дріжджовий екстракт, сіль цибулі, глутамат натрію, кам'яна сіль, морська сіль, бікарбонат натрію, метабісульфіт натрію, нітрат натрію .

Деякі упаковані продукти мають рейтинг у вигляді зірок здоров'я. Ця система розглядає, наскільки поживні продукти й оцінює їх від половини зірки до п'яти зірок. Що більше зірок у продукту, то він корисніший.

Харчові добавки

Багато харчових продуктів містять харчові добавки. Існують суворі вказівки щодо способу використання харчових добавок у харчових продуктах та маркування на харчових продуктах. У списку інгредієнтів повинні бути зазначені всі харчові добавки — наприклад, загусник (1442). Якщо в добавці міститься потенційний алерген, як, наприклад, в загусник (1442), це має бути зазначено на етикетці.

Ви можете отримати список назв харчових добавок, номерів і поширених застосувань на вебсторінці харчових добавок Food Standards Australia New Zealand.

Дуже невелика кількість людей чутлива до деяких харчових добавок, найчастіше до штучних барвників, консервантів та підсилювачів смаку. Якщо ви припускаєте, що у вашої дитини може бути підвищена чутливість, проконсультуйтеся з приводу харчової алергії та непереносності з терапевтом або дієтологом.

Інформація про харчову алергію

90% всіх харчових алергічних реакцій викликають лише дев'ять продуктів. Це арахіс, горіхи, молюски, риба, коров'яче молоко, курячі яйця, соя, кунжут та пшениця. Якщо ці інгредієнти містяться в харчовому продукті, виробники повинні вказати це незалежно від того, наскільки невелика їх кількість.

Така інформація може бути вказана декількома способами. Наприклад, про наявність яєць у продукті може повідомлятися так:

альбумін (яйця)
яєчний альбумін
містить яйце – в кінці списку інгредієнтів
цукор, шоколад, яйця – жирним шрифтом у списку інгредієнтів.

«Може містити сліди»
Виробники можуть робити таке попередження, якщо їжа виробляється на тому ж чи схожому обладнанні, що й інші продукти, які містять потенційні харчові алергени.

Використання формулювання «може містити сліди» має добровільний характер, тому продукт, який не має такого твердження, може бути не безпечнішим, ніж той, який має.

Якщо у вашої дитини сильна харчова алергія, це питання обов'язково слід обговорити з терапевтом або дієтологом.

Ретельна перевірка тверджень про користь для здоров’я

Такі твердження на етикетках і рекламі продуктів, як, наприклад, «з низьким вмістом жиру» на пачці чипсів, можуть вводити в оману. Вони привертають увагу, але буде не зайвим вивчити інформацію про харчову цінність продукту.

Ось деякі моменти, про які слід пам'ятати побачивши поширені твердження про користь харчових продуктів:

Без холестерину: продукт може бути 100% без холестерину, але містити жир.
Без жиру: щоб виробник міг зробити таку заяву, продукт повинен містити менше ніж 0,15% жиру.
Легкий: це може належати до смаку чи текстури. Все одно слід ознайомитися з інформацією про вміст жиру.
Органічний або сертифікований продукт: різні приватні організації можуть сертифікувати продукти як органічні. Кожна організація повинна виконувати національні стандарти, крім того, різні організації мають свої вимоги до сертифікації.
Запечені, не обсмажені: такі продукти могли бути змащені жиром перед приготуванням — це продукти з високим вмістом жиру. Краще уточнити їхню жирність.
Зі зниженим вмістом жиру або солі: такі продукти повинні містити щонайменше на 25% менше жиру або солі, ніж вихідний продукт. Це не означає, що в них менше жиру чи солі, ніж в іншому аналогічному продукті.
Без цукру або без додавання цукру: це означає, що продукт не містить цукрози або столового цукру, але не інших форм цукру. Він може містити велику кількість калорій, солі чи жир.
На 93% менше жиру: звучить непогано, але це означає, що продукт, як і раніше, містить 7% жиру.

Виробники повинні дотримуватися стандартів, які регулюють вміст інформації про харчову цінність та користь їх продуктів.

Термін придатності та Термін зберігання.

На всіх харчових продуктах з терміном зберігання менш як двох років має бути зазначена дата, після якої продукт або буде небезпечним для вживання, або втратить смакові якості:

Термін придатності використовується для таких швидкопсувних продуктів, як м'ясо, риба та молочна продукція. Після цієї дати виріб не годиться до вживання. Магазинам заборонено продавати їжу після закінчення терміну використання.
Термін зберігання — це дата, після якої їжа, як і раніше, безпечна для вживання, але може втратити свої смакові властивості.
«Виготовлено» або «Упаковано» — це дата виготовлення або пакування продукту. Ці дати говорять про свіжість продукту. Ви можете побачити це на таких продуктах, як хліб і м’ясо.