Рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім'ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту

Перша психологічна допомога – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають страждання і потребу.

Першу психологічну допомогу може надавати не лише професійний психолог, а й інший спеціаліст, людина, яка знайома з правилами надання першої психологічної допомоги, що включає:

  • ненав'язливе надання практичної допомоги та підтримки;
  • оцінку потреб і проблем;
  • надання допомоги у задоволенні нагальних потреб (наприклад, таких як їжа, вода, інформація);
  • вміння вислуховувати людей, але не примушуючи їх говорити;
  • вміння втішити і допомогти людині заспокоїтися;
  • надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв'язку з відповідними службами і структурами соціальної підтримки;
  • захист від подальшої шкоди.

Першу психологічну допомогу можна надавати у будь-якому порівняно безпечному місці – безпосередньо на місці події, якщо мова йде про окремий нещасний випадок, або в місцях надання допомоги постраждалим, наприклад, в медичних установах, притулках і таборах переселенців, школах, пунктах розподілу гуманітарної допомоги. Бажано намагатися надавати першу психологічну допомогу там, де є можливість поговорити з людиною без перешкод з боку оточуючих.

Звертаючись до людей, які потребують підтримки варто пам’ятати:

  • Звертайтеся з повагою і відповідно до їх культури.
  • Представтеся: скажіть своє ім'я.
  • Запитайте, чи потребують вони допомоги, якої саме.
  • По можливості, знайдіть безпечне і тихе місце для розмови.
  • Створіть елементарні комфортні умови (наприклад, дайте води).
  • Намагайтеся забезпечити безпеку потерпілого: виведіть людину з місця, де їй загрожує безпосередня небезпека, якщо це можна зробити без ризику; спробуйте захистити людину від зайвої уваги, захищаючи її право на приватне життя і гідність; якщо людина пригнічена, спробуйте не залишати її наодинці.
  • Вислуховуйте людей і спробуйте їх заспокоїти.
  • Будьте поруч.
  • Не змушуйте людей розповідати про пережите.
  • Уважно вислухайте, якщо люди все ж захочуть поговорити про те, що сталося.
  • Якщо людина пережила сильний стрес спробуйте її заспокоїти і переконайтеся, що вона не буде перебувати на самоті.
  • Підтримуйте зоровий контакт з людиною під час розмови.

Джерело:
Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім'ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту. Підготовлено в межах виконання Проекту «Підтримка реформи соціального сектору в Україні», який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні. Думки, під загальною редакцією Іванової О.Л., упорядників: д. мед. н. Пінчук І.Я., д.мед.н. проф. Хаустової О.О., к.психолог.н. Степанової Н.М., Чайки А.В., Пінчук А.О. URL: https://dszn-zoda.gov.ua/sites/default/files/loadfiles/ATO/methodic.pdf