Звичайна поведінка дитини: плач

Немовлята народжуються зі здатністю плакати. Для дитини плач є основним способом спілкування з навколишнім середовищем і передачі, що вона голодна, втомлена, має незручності, відчуває біль, але також потребує ніжності, товариства та втіхи.

Плач дитини змінюється мірою того, як вона зростає. У середньому маленькі діти плачуть до трьох годин на день, а 1 з 10 немовлят — ще довше. Найбільше плачуть діти у віці 6-8 тижнів, а мірою зростання частота плачу має зменшуватися. До шостого місяця діти будуть плакати найбільш інтенсивно пізно вдень і ввечері. Може бути втішним знати, що такий плач зазвичай припиняється на п’ятому місяці життя дитини. Коли дитина росте, плач буде відбуватися протягом дня, але буде коротшим і менш інтенсивним і, в основному, буде пов’язаний з тим, що дитина хоче вам сказати.

Що робити, коли дитина плаче? Перше, що ви можете зробити, — це перевірити, чи вона голодна, втомлена чи відчуває себе незручно. Тоді на плач буде легко реагувати: нагодуйте її, укладіть спати чи поміняйте підгузок. Ось ще кілька речей, які ви можете зробити:

  • Ніжно погойдуйте дитину. Ніжні рухи та близькість до батьків можуть мати заспокійливу дію.
  • Вирушайте з дитиною на прогулянку (якщо ви не дуже втомилися для цього).
  • Купайте дитину або злегка помасажуйте її. Дотик і масаж можуть заспокоїти та зміцнити зв’язок між вами. Запитайте свого лікаря, як безпечно робити масаж дитині.
  • Розмовляйте з дитиною тихенько, співайте їй або грайте тиху музику, коли гойдаєте або обіймайте її. Іноді шуми та звуки таких приладів, як фен або пилотяг, можуть заспокоїти дитину.
  • Заспокойте дитину, зменшивши стимуляцію – приглушіть світло, наприклад.

Дитячий плач може бути дуже тривожним для батьків, і вони можуть відчувати страх, злість або стрес. Намагайтеся знаходити час для прогулянок, читання книги, задоволення від фізичних вправ або купання — хоча б ненадовго. Коли ваша дитина плаче і ви відчуваєте, що не можете більше терпіти, покладіть дитину в безпечне місце і вийдіть із кімнати. Ніколи не трясіть дитину — це може призвести до небезпечних травм головного мозку.

Зверніться за допомогою та відкрито говоріть про свої почуття. Хоча важливо вірити, що ви робите все, що можете, і що плач пройде, коли малюки плачуть довго й інтенсивно, багато батьків відчувають втому. Тому важливо звертатися за порадою та говорити про те, що ви відчуваєте і як ви реагуєте.